Аліна Максименко. Петля часу. 15.09 – 16.10.2016

Творчість мисткині має концептуальне навантаження, яке майстерно поєднується з художніми засобами, у яких легко відчути авторский почерк живописця. Проект представлений на двох поверхах, залучає різні техніки (від інсталіції до живопису і фотографії), але поєднується цілісним задумом, майстерно втіленим у художній образ.

ПЕТЛЯ ЧАСУ

Аліна Максименко ART 14 gallery

Аліна Максименко ART 14 gallery

«…можна сказати, що найвіддаленіші і сторонні один одному явища, далекі один від одного у часі, походженні, духу, через спільне переживання…і поділ долі пізнають взаємне звикання, зміни, злиття в настільки чарівних співвідношеннях, що власна значимість речей досягає тієї ж максимальної величини, що і значимість єдності, в якій вони зростаються подібно до зіставних частин.»
Георг Зіммель. Рим. Флоренція. Венеція.

“Уловлюючи час на дотик, я переплітаю три сюжетні лінії:
1 – Негативи, видрукувані ще на склі, – залишки якоїсь київської фотостудії, давно не існуючої. Ця історія з минулого лишається для мене повністю вигаданою, не пов’язаною із конкретним відчуттям чи спогадом, знайдені світлини належать спільній історичній пам’яті у більшій мірі, ніж «моєму» сімейному альбому. Невідомість, яку я приймаю з вдячністю, посилює відчуття часової відстані.
2 – Портрети, написані мною в резонанс з негативами, – на них обличчя людей, мені знайомих і мною люблячих, я розглядаю, вже перестрибнувши у часі відстань достатню для перевтілення мене у відстороненого глядача. Ефект потертості, відколи і прогалини, властиві старим зображенням, – послуговують мені ствердженням дійсної «старості» моєї знахідки, її віддаленості у часі.
3 – Простір, в якому відбувається дійство, і який мені необхідний, щоби уловити подію детально – до відчуття висоти, до відгомонів відлуння. Ринок Rialto з його тисячолітнім діапазоном і насиченістю, видрукуваний наскрізь людськими кроками і голосами. Він театральний і багатоголосий, – на ньому, як на сцені, я розміщую «свою» власну історію.
Вона починається і закінчується Вапоретто, – Пристанню, яка зустріла та провела стількох людей, що її власна пам’ять схожа на часову стрічку, де кожна, у минулому реальна, подія, – перетворюється на власне відображення.” – Аліна Максименко.

Аліна Максименко ART 14 gallery

Аліна Максименко ART 14 gallery

Аліна Максименко ART 14 gallery

Аліна Максименко ART 14 gallery

Аліна Максименко ART 14 gallery

Аліна Максименко ART 14 gallery

Аліна Максименко ART 14 gallery

Аліна Максименко ART 14 gallery

Аліна Максименко ART 14 gallery

Аліна Максименко ART 14 gallery