Володимир Єршихін. Піпл. 13.02-7.03.2020

84995851_1507974662703736_4994054119133020160_o

Галерея Арт 14 представляє виставку творів Володимира Єршихіна — художника відомого ще з часів Нової української хвилі. Багато в чому ця експозиція є продовженням і творчим розвитком ідей та естетичних знахідок митця, що були презентовані в Арт 14 двома роками тому. Для глядача вихованого на класичному мистецтві твори В. Єршихіна можуть виглядати провокативними чи несерйозними, проте знавці мистецтва ХХ ст., вірогідно, пригадають дещо подібні художні прояви, як от «арт-брют», «ташизм» чи важливу для сучасного мистецтва Заходу течію «інформель». А от близькі до Нової хвилі українського мистецтва радісно впізнають потужний подих іронії постмодерністського дискурсу.
В анотації до виставки 2018 року йшлося, що «за зовнішньою грайливістю форми художник сховав критику соціального спрямування. Він із сарказмом порівнює звички сучасної пересічної людини з примітивним життям стародавнього доісторичного людства. Та ж масовість, схильність до поклоніння певним речам, що втілюють силу, моду, гламур. Для людини первісної це були тотеми, для людини сучасної це гаджети чи стиль життя і відпочинку». І хоча на новій виставці вже немає схематизованих зображень відомих брендів («Верту», «Феррарі» «Порше»), ми бачимо перетворені на знак образи людини. Пізнаваними лишаються тільки стать та різновид дії. Відкидаючи індивідуальні риси, художник акцентує на масовості, що підсилюється багаторазовим повторенням схожих людиноподібних знаків. Тобто у порівнянні з опередньою виставкою автор переносить акцент своєї творчої уваги з явища фетишизації брендів, на знеціненість індивідуальних рис у сучасному суспільстві. Це світ кібернізованих узагальнень, де події існують у вигляді схем, знаків та маркувань. Це цифрові масиви інформації, це бази даних в яких безнадійно губляться будь-які персональні думки та почуття. І в цьому сучасність дуже схожа на праісторичні часи, коли індивідуальність кожної людини ще не була усвідомлена, а люди сприймали себе тільки за рисами приналежності до певного колективу, заняття чи дії.
Своєю новою виставкою автор констатує існування навколо нас деперсоніфікованого світу, в якому панує колективізм з його атрибутами статистичних узагальнень підсилених комп’ютерними технологіями. Це світ знаків і схем. Світ нового надсучасного і так само праісторичного дикунства — світ масової свідомості. Проте, у представлених роботах немає дидактики, лише відсторонена від емоцій констатація: людство живе, пересічність поширюється, кібертехнології підкорюють світ, а художники знаходять все нові й нові ідеї та форми тверезого погляду на дійсність заради самоусвідомлення себе і суспільства.
Г. Вишеславський

На виставці представлені роботи, що є продовженням великої серії, над якою я працював останні роки. Назва “Піпл” говорить сама за себе — це проєкт про людей, а “первісна”, “дитяча” мова — своєрідна оптика, яку я використовую, щоб максимально виразно розповідати про сьогодення. В цій серії можна побачити апропріації знаків і символів, які в двадцятому столітті увійшли в наше повсякденне життя, посилання до “нових диких” та арт-брюту, а також дещо новий погляд на сюжетну картину. Картину яка, незважаючи на чутки про її смерть, ще жива, і залишається, на мій погляд, територією найбільшої свободи в сучасному мистецтві.
В. Єршихін

P1160929 P1160956 P1160976 P1160983 P1160985 P1160987 P1160992 P1170008 P1170032 P1170045 P1170056 P1170066 P1170089P1170183 P1170191

P1170202 P1170203 P1170209 P1170211 P1170214 P1170216 P1170218 P1170225