Виставка «Вітер Тибету» знайомить глядача з творчістю талановитої молодої київської художниці Алли Волобуєвої. Її твори занурюють глядача у таємничий і дуже гарний світ Тибету, де вона подорожувала понад два місяці.
Майстерність живописця і творчий темперамент особистості авторки у поєднанні з яскравими образами стародавньої і сповитої легендами країни зумовили появу надзвичайно цілісної серії картин, що увійшли до експозиції і сприяли створенню виставкового дизайну у приміщенні галереї.
Творчість Алли Волобуєвої за своєю естетикою продовжує та розвиває кращі традиції київського фігуративного живопису другої половини дев’яностих років, в якому експресія поєднується з вишуканим колоритом і суб’єктивним трактуванням довкілля. Але, на відміну від багатьох митців, що близькі до згаданої естетики, Алла Волобуєва додає потужний фермент романтизму, що є важливим елементом її творчої манери. Можливо, саме завдяки романтичному баченню світу, вона звертається до образів загадкових далеких країв: Тибету, Китаю або тропічних джунглів. Споглядаючи її твори, в уяві глядачів виникають асоціації з творчістю художників-романтиків, поетів-романтиків, з фотографіями першопрохідців-мандрівникі
Цей експресивний неоромантизм відчувається і в рядках написаних мисткинею до цієї виставки: «…Незбагнені у своїй красі скелясті і припорошені снігом гори, що віками не знали присутності людини, викликають одночасно і страх і стан спокою…
Храми, де мільйони прочан збираються, аби доторкнутися до найціннішого, що є у їхньому житті, до вчення Будди…
Протягом всієї подорожі я вбирала в себе красу, намагалася збагнути таємницю енергетики святих місць, які я відвідала, людей з якими я зустрічалася. Ні вони, ні я не знали спільної мови, але щось внутрішнє нам допомагало порозумітися.
Все те, що було відчуте мною у Тибеті, надихнуло мене на створення серії картин…».
Згідно традиції ART 14 gallery, виставка була, завдяки спільній роботі автора і співробітників галереї, доповнена атмосферою спеціально розробленого виставкового дизайну, до якого увійшли особливості розташування об’єктів, інсталяції, музика, освітлення.
Гліб Вишеславський
