Михайло Французов

14202655_1184258201635262_6267756932115498922_n

Михайло Михайлович Французов, львів’янин, народився 21 листопада 1956 року, закінчив факультет архітектури Львівськоого політехнічного інституту, операторське відділення кінофакультету театрального інституту ім. Карпенко-Карого (м. Київ). З раннього дитинства захоплювався фотографією. Батько Михайло Іванович, відомий у Львові фотограф, став першим вчителем та наставником. Уже в студентські роки Михайло стає членом клубу «Семафор», який був створений при Будинку культури залізничників «РОКСі» і мав на меті навчання та пропаганди аматорської фотографії.

Після закінчення інституту Михайло створив разом із колегами архітекторами фото гурт “Вежа” (Башня), яка функціонувала при спілці архітекторів у Пороховій вежі на вулиці Підвальній у Львові. У 1980 році до гурту долучилися 7 фотографів, серед яких були як аматори, так і професіонали, керував ними Михайло Французов. Він також, готував плакати-колажі, листівки, афіші до виставок гурту в СРСР та за кордоном.

З 1984 року у “Вежі” почалися проблеми, оскільки представники влади помітили в роботах учасників “аполітичність” та “формалізм”. Роботу групи розкритикували, а Михайла Французова відсторонили від керівництва.

Згодом, ставши професійним кінооператором, Михайло Французов повернувся до Львова, але місто вже змінилось – радянський мультикультуралізм відійшов у минуле, і на його місці почали розвиватися “твердіння національних традицій”, яка відкрила для себе багатовекторність культури дорадянського Львова. Крім того, відбулася цифрова революція, і з початку 2000-х аналогова фотозйомка, яка залежала від хімічних реактивів і лабораторій, почала зникати.

Михайло влаштувався працювати у Львівський політехнічний інститут, і вже мало хто пам’ятав цього легендарного фотографа, за винятком друзів, колег, фахівців і істориків. На початку 2010-х років фотографічний архів Михайла Француза відцифровано Центром міської історії, і тепер його роботи (цифрові копії) зберігаються в колекції Міської бібліотеки цього інституту. Саме з цього часу фотограф почав роботу з цифровим апаратом і по цей день продовжує свою творчість.

Із статті Б. Шумиловича
www.franz.lviv.ua